Скарбничка українського фольклору

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

НАРОДНІ РУХЛИВІ ІГРИ

«Як дитина бігає та грається, так їй здоров’я усміхається» − саме так каже народне прислів’я. Чим більше дитина рухається, перебуває на свіжому повітрі, тим здоровішою вона росте і краще розвивається.

Народна рухлива гра − невичерпна виховна скриня для патріотичного виховання маленьких українців. Саме в народній грі відображаються темперамент, характер, почуття, побут, звичаї наших пращурів-українців.

Народні ігри зі співом розвивають інтерес до співу, пам’ять, почуття ритму і мелодії. У народних іграх діти вчаться передавати в русі художній образ, спілкуватися, долучаються до народних традицій, виявляють взаємовиручку, знайомляться з малими жанрами народної творчості.

Народна дитяча гра сприяє фізичному, трудовому, моральному й розумовому вихованню підростаючого покоління. У грі малята пізнають світ, навчаються, розважаються, бавляться, проявляють творчість, насичуються звичаями та традиціями свого рідного краю.

Забавлянка – це і гра, і дія, і пісенька

Гра − важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв’язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра − це життя.

Жива гра дає дитині можливість насолоджуватись вільним проявом своїх фізичних і духовних сил. В. О. Сухомлинський порівнював гру з «величезним світлим вікном, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ».

За словами К. Д. Ушинського, у змісті народної гри є всі доступні форми навчання. Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати, різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок самообслуговування та спілкування.

Серед скарбів народної гри забавлянки посідають почесне місце.

Забавлянки − це коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.

Забавлянки покликані стимулювати загальний розвиток дитини і мають практично-побутове призначення: активізувати дитину, заспокоїти її, викликати в неї позитивні емоції. 3абавлянки − напрочуд вдала й доцільна форма спілкування дорослих з дитиною, що сприяє гармонійному розвитку. Це спілкування викликає в дитини почуття фізичного комфорту, радість, активізує сприйняття рiзноманiтних зовнішніх подразників.

Забавлянки навчають праці. Пригадайте гру "Сорока-бiлобока". В забавлянці перед дитиною вимальовується ланцюг рiзноманiтних трудових дій, пов’язаних з домашнім господарством: рубання дров, носіння води, розпалювання печі, приготування каші. Народна система виховання змалечку спрямовувала дитину до працелюбності.

Забавлянка спонукає дитину до активної дії, будить позитивні емоції, сприяє фізичному розвитку дитини, розвиває мову та інтелект, формує моральні цiнностi, привчає до охайності й дисципліни.

Забавлянки для дітей з народної творчості

ПАЛЬЧИКУ, ПАЛЬЧИКУ

(Перебираємо по черзі названі у віршику пальчики,

починаючи з вказівного.)

Пальчику, пальчику,

де ти бував?

Пальчику, пальчику,

що ти чував?

− З меншеньким братом

я кашку варив.

Із безіменним –

я кашку їв.

Із середущим –

я у лісі гуляв,

а із найбільшим –

пісню співав.

 

ТОСІ-ТОСІ, ЛАПЦІ!

(Плескаємо в долоні.)

Тосі-тосі, лапці!

Де були?

У бабці.

А що їли?

Кашку!

А що пили?

Бражку!

А що на закуску?

Квашену капусту!

 

СОРОКА-ВОРОНА

(Вказівним пальцем правої руки по долоні лівої робимо рух,

ніби мішаємо кашу, примовляючи:)

Сорока-ворона

на припічку сиділа,

дітям кашку варила.

(Перебирають пальці один за одним, починаючи від мізинного.)

− Цьому дам і цьому дам,

цьому дам і цьому дам.

(Легко смикаємо останній палець. Впродовж наступних рядків накиваємо вказівним пальцем, «сваримо».)

А цьому не дам!

Бо цей буцман

дров не носив,

діжі не місив,

хати не топив,

діток гулять не водив –

справжній лежень!

(«буцман» − товстощокий хлопчисько)

 

КАПУСТКА

(Робити почергові рухи прямими долонями вгору-вниз)

Ми капустку шаткували

(Почергово погладжувати подушечки пальців.)

пудом солі засипали,

(Потирати кулачок об кулачок.)

Потім терли-натирали,

(Стискати і розтискати кулачки.)

сік із неї вижимали.

Консультація для батьків

«Українська народна пісня – складова народної медицини»

Піснями в будні і свято

Здавна рідний край багатий.

Є в них усмішка та ласка,

Смуток і чарівна казка.

 

 

Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона як частка традиційної культури творилася протягом тисячоліть, пройшла такий відбір, якого не знав жоден музичний жанр. Вражає якість української народної пісні, розмаїття її тематики, жанрів, стилів, глибина змісту, незбагненна й незрівнянна за своєю красою й простотою поезія.

В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого іншого, крім емоцій, немає. Майбутня мама слухає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під час співу і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі. Наші предки підсвідомо відчували, що колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через теплі гойдання колискового ритму й мамині інтонації дитині передаються душевна рівновага, любов і довіра до всього живого, один до одного. Так в душі дитини з’являється перший захисний редут ‒ в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого.

Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жерців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня.

Лікувальна функція української народної пісні очевидна і на рівні психологічному. Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч-на-віч із своєю бідою, душевною травмою, бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби. Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи на добрі, красі. Реакцією на розуміння будуть сльози. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує душу – це відома емпірично знайдена істина.

Народна пісня – ніби цілюще джерело, з якого чим більше п’єш, тим більше пити хочеться, чим більше співаєш, тим більше співати хочеться. Тож співайте скрізь і завжди, бережіть й передавайте з роду в рід багатство й красу нашої пісні.

Українські народні дитячі пісні у сучасній обробці

(Ансамбль «Промінчик»)

Посилання на відео

1 Ой, у лузі калина - 00:00

2 Ой, на горі жито - 01:48

3 Пісня лисички - 03:38

4 Два веселі гусі - 05:23

5 Подоляночка - 07:09

6 Ой, заграйте, дударики - 09:09

7 Вийди, вийди сонечко - 11:04

8 Два півники - 12:37

9 Галя по садочку ходила - 14:23

10 Як діждемо літа - 16:07

11 Од Києва до Лубен - 17:54

12 Котику сіренький - 19:17

13 Ой, ходила дівчина бережком - 20:53

14 Чорнобривий корольок - 22:25

                Шановні батьки!

На виконання варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) мною була розроблена парціальна програма з музичної діяльності «Музично-поетичний фольклор у національно-патріотичному вихованні дошкільників» для дітей 4-го – 6-го року життя (схвалена науково-методичною радою Харківської академії неперервної освіти в 2018 році). Програма адаптована до чинних програм, передбачає поступове ознайомлення дітей з народною музикою, піснями, іграми, звичаями, традиціями та культурою українського народу, дає можливість отримати конкретні показники компетентності дітей за віком.

Музично-поетичний фольклор українського народу, який складався і  збагачувався протягом століть, є справжнім золотим фондом української музичної культури. Він має велику скарбницю народних творів: колисанки, забавлянки, жapтiвливі, побутові та календарно-обрядові пісні, ігри, таночки, інсценівки тощо, які мають посісти активне місце у життєдіяльності дошкільника.

Виховання дошкільників на національних традиціях, національному фольклорі позитивно впливає на зміцнення психічного та фізичного здоров’я дитини, є основою морального і естетичного розвитку, розквіту творчих здібностей. Діти краще пізнають історію та культуру українського народу, усвідомлюють нерозривну єдність із попередніми поколіннями, з їх духовним світом.

 Консультація для батьків

                                 «Колискова − тиха й задумлива матері мова»

З піснею цією 

діти виростають,

Бо її матуся

кожному співає.

           У простих і ласкавих колискових піснях виражено щиру любов до дитини. Колискова пісня, народжена реальними потребами дитячого віку, коли тривалий і міцний сон – умова нормального розвитку, є першим художньо оформленим зверненням до дитини.

Основна мета колискових пісень − заспокоювати, бо сон приносить дитині здоров’я, дає сили.

У багатьох колискових піснях є епізоди, пов’язані з тваринами, близькими дитині: котиком, мишкою, бджілкою, наприклад: «Котику сіренький», «Ой ну, коту, коточок», «Котик волохатий».

Колискові пісні, які ще називають материнськими, мають неабияке педагогічне значення. З перших днів життя дитина слухає мелодії, що сприяють розвитку її музичних здібностей. Під впливом материнського голосу в неї розвиваються естетичні почуття, емоційність: адже вона не тільки слухає голос матері, а й бачить її обличчя, усмішку. Колискові пісні приваблюють своєю простотою, безпосередністю, ніжністю, співучістю. На їхній основі виховується любов до тварин, птахів, комах, естетичне ставлення до природи, що може вплинути на виховання таких важливих моральних рис, як доброта, чуйність. Виховується любов до Батьківщини, повага до старших. З раннього дитинства малюк живиться звуками рідної мови. Через пісню запам’ятовуються фонетичні, лексичні й морфологічні її особливості, що пізніше допомагає людині передавати найтонші відтінки почуттів і думок. Так поступово, в ненав’язливій формі відбувається перше усвідомлення своєї національної самобутності.

Магія колискових пісень полягає у своєрідній манері виконання. Багаторазове поколисування, повторення однієї і тієї самої музичної фрази-поспівки у вузькому діапазоні із застосуванням одноманітної ритміки позитивно впливає на фізичний стан дитини, гіпнотично діє на її психіку й швидко заколисує. «Материнські» пісні можна вважати першоджерелом духовності, моральності, чемності, чесності. Це перші поетичні та музичні твори, до яких долучається малюк. Непомітне введення у світ мистецтва через колискову, формує у дітей любов до української культури, народного мистецтва.

Українські народні колискові пісні

https://www.youtube.com/watch?v=Poae-Om8IpA

 Котику сіренький, котику біленький | Українська народна колискова

https://www.youtube.com/watch?v=-ncpIu0bvXE

 Ой ходить сон коло вікон | Збірка колискових пісень українською

https://www.youtube.com/watch?v=YPEJHXdTB9o